2. Сутність позичкового капіталу та позичкового проценту

Позичковий капітал – це певна сума вільних грошей, які надаються їх власником у тимчасове користування іншій особі з метою отримання процента.

В процесі кругообороту й обороту капіталу утворюються тимчасово вільні грошові кошти, джерелом яких можуть бути:

а) амортизація основного капіталу у вигляді амортизаційного фонду;

б) тимчасово вивільнені грошові кошти в результаті незбігу часу реалізації готової продукції і часу закупівлі сировини для нового виробничого циклу;

в) гроші, призначені для виплати заробітної плати;

г) частина прибутку, призначена для нагромадження;

д) грошові вклади населення.

Об’єктивно утворюється особлива група підприємців, яка концентрує у своїх руках тимчасово вільні гроші і пускає їх в обіг з метою отримання певного прибутку. Саме такі гроші, передані одними підприємцями в тимчасове користування іншим з метою їх самозростання, набувають форми позичкового капіталу.

Позичковий капітал має певні відмінності від промислового та торговельного капіталу:

а) позичковий капітал є капітал-власність;

б) позичковий капітал виступає як капітал-товар;

в) позичковий капітал має своєрідну форму відчуження;

г) позичковий капітал не набуває ні продуктивної, ні товарної форми й функціонує лише в одній формі – грошовій

( Г – Г1 ).

Позичковий капітал:

- суть: це грошовий капітал, який надається власником у позику з метою отримання прибутку у формі проценту;

- місце функціонування: сфера грошового обігу;

- роль: прискорює кругооборот і оборот промислового капіталу;

- функція: грошове обслуговування промислового капіталу;

- особливість: це капітал-власність на відміну від капіталу-функції.

За умов опосередкування позичковим капіталом процесу виробництва, загальний прибуток розподіляється між підприємцем-функціонером і власником грошового капіталу. Перший отримує частку, яка називається підприємницьким доходом, а частка другого називається процентом.

Розмір збільшення або зменшення позичкового процента вимірюється нормою процента. Норма процента ( ставка ) – це відношення суми річного доходу, який отримує позичковий підприємець, до суми капіталу, що видається в позику. Норма процента розраховується за формулою:

, де

Нп – норма процента;

Др – сума річного доходу, отриманого

на позичковий капітал;

Кп – сума позичкового капіталу.

Норма процента в кожний даний момент визначається пропозицією позичкового капіталу й попитом на нього. Найбільш низькою норма процента буде тоді, коли пропозиція позичкового капіталу зростає, а попит на нього падає і навпаки. В свою чергу, попит на грошовий капітал залежить від фази економічного циклу. Найвищого рівня процент досягає в період кризи, коли різко зростає попит на грошовий капітал.